Формування навичок критичного мислення

 на уроках англійської мови

Розвиток критичного мислення – це сучасна освітня технологія, розроблена американськими спеціалістами з педагогіки на основі узагальнення досвіду світової педагогіки та психології і виходячи із актуальних потреб системи освіти. З 1996 року поширюється разом Інститутом «Відкрите суспільство», Світовою Читацькою Асоціацією та Консорціумом Гуманної Педагогіки. Пройшла апробацію в школах Америки, Азії, 12-ти країнах Східної, Центральної Європи та СНД

Як стверджують дослідники Дженні Л. Стіл, Куртіс С. Мередит, Чарльз Темпл, критичне мислення є “складним процесом творчої інтеграції ідей та джерел, переоцінки та перебудови понять та інформації. Воно є активним та інтерактивним процесом пізнання, що відбувається водночас на багатьох рівнях”[7].
Автори стверджують, що критичне мислення можуть осягнути не лише учні старших класів, але і молодших. На думку дослідників, вміння просіювати інформацію та вирішувати, що важливо, а що ні, буде потрібно учням для успіху в світі, який швидко змінюється, їм необхідно буде вміти розуміти те, як різні частини інформації можуть поєднуватись між собою, знадобиться вміння надавати відповідний контекст новим ідеям та знанням, оцінювати нові знахідки та відкидати знецінену інформацію. Обґрунтовуючи важливість критичного мислення, вони формують такі тези:

 1. Знання має цінність лише тоді, коли воно використовується та усвідомлюється концептуально.

 2. Майбутнє відкрите для тих, хто критично перевіряє інформацію та вибудовує свої власні реальності.

3. Критичне мислення виникає внаслідок добре сконструйованого навчального плану, виконання якого виховує критичне мислення [7].

 Дженні Л. Стіл, Куртіс С. Мередит, Чарльз Темпл переконані, що “для того, щоб відбулось повнозначне, критичне розуміння, розраховане на довгий строк, учні мають бути активно залучені до навчального процесу. Активне залучення означає, що учні мають усвідомити своє власне мислення у своїх власних словах. До того ж вони мають висловлювати свої знання та розуміння через або активне мислення у ході письма, або через говоріння”. Критичне мислення - це мислення вищого порядку, яке спирається на інформацію, усвідомлене сприйняття власної інтелектуальної діяльності та діяльності інших. Відповідно, формування навичок критичного мислення передбачає розвиток здатності учнів аналізувати навчальну інформацію з позиції логіки та особистісного підходу з метою використання отриманих результатів як до стандартних, так і до нестандартних ситуацій і проблем, а також здатність ставити нові запитання, знаходити аргументи, приймати незалежні продумані рішення [9].

Критичне мислення (КМ) – складний процес творчого переосмислення понять та інформації. Це активний процес пізнання, який відбувається одночасно на декількох рівнях. Адже знання, що їх засвоює критично мисляча людина, постійно диференціюються  й систематизуються з точки зору ступеня їх істинності, вірогідності, достовірності. Критичне мислення спирається на отриману інформацію, усвідомлене сприйняття власної розумової діяльності в оточуючому інтелектуальному середовищі. Однак рівень критичності визначається не тільки запасом знань, а й особистісними якостями, установками, переконаннями. Критичність особистості повинна бути напрямлена перш за все на самого себе: на аналіз і оцінку своїх можливостей, особистісних якостей, вчинків, поведінки вцілому.

Технологія розвитку критичного мислення пропонує набір конкретних методичних прийомів, які потрібні для використання на різних рівнях освіти (від дитячого садочка до ВНЗ), в різних предметних галузях, видах та формах роботи. Технологія розрахована не на запам’ятовування, а осмислений творчий процес пізнання світу, на постановку проблеми та її розв’язання.

Суть технології: ненав’язливість, відсутність категоричності та авторитарності з боку вчителя, надання учневі можливості пізнати себе у процесі отримання знань.

 Розвиток критичного мислення можливий за виконання наступних умов:

учителем: прийняття різних ідей і думок; підтримка активності учнів у процесі навчання; підтримка впевненості учнів у тому, що вони не ризикують бути незрозумілими; віра в кожного учня;

учнями: розвиток впевненості в собі і розуміння цінності своїх ідей та думок; активна участь у навчальному процесі; повага до різних думок.

Сучасна освітня технологія розвитку критичного мислення розв’язує задачі:

освітньої мотивації: підвищення інтересу до процесу навчання та активного сприйняття навчального матеріалу;

інформаційної грамотності: розвиток здатності до самостійної аналітичної та оцінювальної роботи з інформацією будь-якої складності;

культури письма: формування навичок написання текстів різних жанрів;

соціальної компетентності: формування комунікативних навичок та відповідальності за знання;.

Тобто, в даній технології, на відміну від традиційного навчання, змінюються ролі педагогів і учнів. Учні не сидять пасивно, слухаючи вчителя, а стають головними дійовими особами уроку. Вони думають і згадують про себе, діляться міркуваннями один з одним, читають, пишуть, обговорюють прочитане.

Використання різноманітних методів і прийомів в системі розвиваючого навчання дає можливість зробити уроки більше цікавими, сучасними, активізувати пізнавальну активність учнів, розвивати їхні творчі здібності.

Критичне мислення є складним процесом, який починається з озна­йомлення з інформацією, а завершується прийняттям певного рішення та складається з кількох послідовних етапів:

сприйняття інформації з різних джерел;

аналіз різних точок зору, вибір власної точки зору;

зіставлення з іншими точками зору;

добір аргументів на підтримку обраної позиції;

прийняття рішення на основі доказів.

Критичне мислення має такі характеристики:

1. Самостійність. Ніхто не може мислити за людину, висловлювати її думки, переконання, ідеї тощо. Мислення стає критичним, тільки якщо носить індивідуальний характер.

2. Постановка проблеми. Критичне мислення досить часто починається з постановки проблеми, тому що її розв’язання стимулює людину мислити критично. Початок рішення проблеми - це збирання інформації, бо роздумувати "на порожньому місці" фактично не можливо.

3. Ухвалення рішення. Закінчення процесу критичного мислення - це ухвалення рішення, що дозволить оптимально розв’язати поставлену проблему.

4.  Чітка аргументованість. Людина, що мислить критично, повинна усвідомлювати, що часто проблема може мати кілька рішень, тому треба підкріпити обраний варіант вагомими, переконливими власними аргументами, які б доводили, що її розв’язання є найкращим, оптимальним.

5.  Соціальність. Людина живе в соціумі. Тому доводити свою позицію вона повинна у спілкуванні. Під час спілкування, диспуту, дискусії людина поглиблює свою позицію або може щось змінити в ній ( Додаток 3.4).

Критичне мислення формується поступово, у результаті щоденної кропіткої роботи вчителя й учня, з уроку в урок, рік у рік. Кожен учитель має вирішити для себе, які методи і прийоми формування та розвитку критичного мислення обрати, але при цьому він повинен усвідомлювати, що навчити учнів мислити критично протягом одного уроку фактично не можливо.

Треба виділити певні умови, створення яких здатне спонукати і стимулювати учнів до критичного мислення.

Головними з них є такі:

1.  Час. Учні повинні мати досить часу для збору інформації за даною проблемою, для її обробки, вибору оптимального способу презентації свого рішення. Формування критичного мислення може відбуватися не тільки на уроці, а й перед ним і після нього.

2.  0чікування ідей. Діти мають усвідомлювати, що від них чекають висловлення власних думок та ідей у будь-якій формі, їх діапазон може бути необмеженим, ідеї - різноманітними, нетривіальними.

3. Спілкування. Учні повинні мати можливість обмінюватися думками, щоб бачити свою значимість і свій внесок у рішення проблеми.

4. Цінування думок інших. Школярі повинні вміти слухати й цінувати думки інших, розуміючи, що для знаходження оптимального рішення проблеми дуже важливо вислухати всі думки зацікавлених людей, щоб мати можливість остаточно сформулювати власну.

5. Віра в сили учнів. Учні повинні знати, що їм можна висловлювати будь- які думки, мислити поза шаблоном. Учитель повинен створити у класі середовище, вільне від жартів, глузувань.

6. Активна позиція. Учні повинні займати активну позицію у навчанні, одержувати справжнє задоволення від здобуття знань. Це стимулює їх до роботи на складнішому рівні, до прагнення мислити нестандартно, критично (додаток 3. 3).

Одним з напрямків формування критичного мислення є технологія «Читання та письмо для розвитку  критичного мислення» (ЧПКМ). Програма ЧПКМ є спільною пропозицією Міжнародної асоціації читачів та університету Північної Айови США (Ч. Темпл, Д. Стіл, К. Мередіт) за підсумками Інституту відкритого суспільства Джорджа Сороса та Національного фонду Сороса, який в Україні впроваджує Науково-методичний центр розвитку критичного та образного мислення «Інтелект».. Вона є загальнопедагогічною, надпредметною. Це спільний проект освітян усього світу. Мета такої співпраці – розробити й запропонувати школі будь-якого рівня навчальні методики, що розвивають критичне мислення студентів та учнів будь-якого віку на матеріалі будь-якого предмета. Запропонована методична система містить концептуальну базу, яку можна реалізувати в будь-якій аудиторії під час викладання будь-якого предмета. Технологія ЧПКМ становить собою цілісну систему, що формує навички роботи з інформацією в процесі читання й письма. Вона спрямована на засвоєння базових навичок відкритого інформаційного простору, розвиток якостей громадянина відкритого суспільства, включеного в міжкультурну взаємодію. 

     Тексту відведено пріоритетну роль: його читають, переказують, аналізують, трансформують, інтерпретують, складають, за ним дискутують. Учню потрібно засвоїти текст, виробити власну думку, висловитися доказово, упевнено. При цьому поняття «текст» трактується досить широко: це й письмовий текст, і мовлення вчителя або учня, і відеоматеріал, і реферат тощо.

Дуже важливо уміти слухати й чути іншу точку зору, розуміти, що вона має право на існування. Вчителеві відведено роль координатора. Популярним методом демонстрації процесу мислення є графічна організація матеріалу. Моделі, рисунки, схеми, презентації тощо відображають взаємовідношення між ідеями, показують хід думок, розмірковувань. Прихований процес мислення стає наочним, набуває візуального втілення.   

За технологією «Критичне мислення» використовується модульний урок, що складається з трьох етапів.Кожен з них має свої цілі і завдання, а також набір прийомів, спрямованих спочатку на активізацію дослідницької, творчої діяльності, а потім на осмислення і узагальнення набутих знань.

Перший етап - «виклик», під час якої в учнів активізуються набуті раніше знання, пробуджується інтерес до теми, визначаються цілі вивчення майбутнього навчального матеріалу.

Другий етап - «осмислення» - змістовий, в ході якого і відбувається безпосередня робота учня з текстом, причому робота, спрямована, осмислена. Процес читання завжди супроводжується діями учня (маркування, складання таблиць, ведення щоденника), які дозволяють відслідковувати власне розуміння.

Третій етап - «рефлексія» - роздуми. На цьому етапі учень формує особистісне ставлення до тексту і фіксує його або з допомогою власного тексту, своєї позиції в дискусії. Саме тут відбувається активне переосмислення власних уявлень з урахуванням набутих знань.

Розглянемо докладніше кожен з наведених етапів.

1) Виклик

На даному етапі учень «згадує», що йому відомо по досліджуваному питанню (робить припущення), систематизує інформацію до вивчення нового матеріалу, задає питання, на які хоче отримати відповіді. Роль вчителя - в основному координуюча. Популярним методом демонстрації процесу мислення є графічна організація матеріалу. Моделі, малюнки, схеми тощо відображають взаємовідносини між ідеями, показують учням хід думок. Процес мислення прихований від очей, стає наочним, знаходить видиме втілення.

Інформація, отримана на стадії виклику, прослуховується, записується, обговорюється. Робота ведеться індивідуально, у парах або групах.

У процесі реалізації етапу виклику важливо:

1) Давати учням можливість висловлювати свою точку зору з приводу досліджуваної теми вільно, без боязні помилитися і бути виправленим вчителем.

2) Фіксувати всі висловлювання: будь-який з них буде важливим для подальшої роботи. При цьому на даному етапі немає «правильних» і «неправильних» висловлювань.

3) Поєднувати індивідуальну та групову роботу: індивідуальна дозволить кожному учневі актуалізувати свої знання і досвід; групова - почути інші думки, викласти свою точку зору без ризику помилитися. Обмін думками може сприяти виробленню ідей, які часто є несподіваними і продуктивними; появи цікавих питань, пошук відповідей будуть стимулювати до вивчення нового матеріалу.

Роль вчителя на цьому етапі роботи полягає в тому, щоб стимулювати учнів до згадування того, що вони вже знають з досліджуваної теми, сприяти безконфліктного обміну думками в групах, фіксації і систематизації інформації, отриманої від школярів. При цьому важливо не критикувати відповіді, так як будь-яка думка учня цінна.

2) Осмислення

Даний етап спрямований на збереження інтересу до теми при безпосередній роботі з новою інформацією, поступове просування від знання «старого» до «нового» Учень читає (слухає) текст, використовуючи запропоновані вчителем активні методи читання, робить помітки на полях або веде записи в міру осмислення нової інформації, використовуючи методи активного читання.

На етапі осмислення змісту учні:

1) здійснюють контакт з новою інформацією;

2) зіставляють цю інформацію з уже наявними знаннями і досвідом;

3) акцентують свою увагу на пошук відповідей на виниклі питання і труднощі;

4) звертають увагу на неясності, намагаючись поставити нові питання;

5) прагнуть відстежити сам процес знайомства з повий інформацією, звернути увагу на те, що саме їх приваблює, які аспекти менш цікаві й чому;

6) готуються до аналізу та обговорення почутого або прочитаного.

Вчитель на цьому етапі:

1) Може бути безпосереднім джерелом нової інформації, у цьому випадку його завдання полягає в її ясному і привабливому викладі.

2) Відстежує ступінь активності роботи, уважності при читанні, якщо школярі працюють з текстом.

3) Пропонує для організації роботи з текстом різні прийоми для вдумливого читання і роздуми про прочитане.

Необхідно виділити достатній час для реалізації цього етапу, доцільно виділити час для другого прочитання. Досить важливо повернутися до тексту на новому «витку» його сприйняття, щоб прояснити деякі питання,

3)Рефлексія

 Цей етап необхідний не тільки для того, щоб вчитель перевірив пам'ять своїх учнів, але і того, щоб вони самі змогли проаналізувати, чи вдалося їм досягти поставлених цілей і розв’язати проблеми і протиріччя, що виникли в процесі знайомства з новим матеріалом.

На етапі рефлексії учні систематизують нову інформацію по відношенню до вже наявних у них уявлень. При цьому поєднання індивідуальної та групової роботи на даному етапі є найбільш доцільним. У процесі індивідуальної роботи (різні види письма: есе, ключові слова, графічна організація матеріалу і т. д.) учні, з одного боку, проводять відбір інформації, найбільш значущою для розуміння суті досліджуваної теми, а також найбільш значущою для реалізації поставлених раніше цілей. З іншого боку, вони виражають нові ідеї власними словами, самостійно вибудовують причинно-наслідкові зв'язки. Етап рефлексії активно сприяє розвитку навичок критичного мислення.

Вчителеві слід: повернути учнів до первісних записів-припущеннями; внести зміни; дати творчі, дослідницькі або практичні завдання на основі вивченої інформації Учні співвідносять «нову» інформацію зі «старою», використовуючи знання, отримані на етапі осмислення змісту.

На стадії рефлексії здійснюється аналіз, творча переробка, інтерпретація вивченої інформації.

Критичне мислення - це вміння активно, творчо, індивідуально сприймати інформацію, оптимально застосовувати потрібний вид розумової діяльності, різносторонньо аналізувати інформацію, мати особисту незалежну думку та вміти коректно її відстоювати, уміти застосувати здобуті знання на практиці.

Критичне мислення - це здатність людини чітко виділити проблему, яку необхідно вирішити; самостійно знайти, обробити й проаналізувати інформацію; логічно побудувати свої думки, привести переконливу аргументацію; здатність мислити мобільно. Обирати вірне рішення проблеми; бути відкритим до сприйняття думок інших й одночасно принциповим у відстоюванні своєї позиції.

Є ще багато різноманітних визначень, але, як бачимо, суть одна й та ж - самостійне, незалежне мислення.

Стратегія критичного мислення сприймається сьогодні як перспектива самореалізації особистості в умовах демократичного суспільства.

Мета технології - формування власної точки зору, впевнено вести дискусії та приймати виважені рішення, самостійно здобувати знання, вчитись відкрито спілкуватись, логічно мислити та аргументувати.